"Сінокосна трава у корінні іще жива, але стеблами мертва не-боли-голова. Тратить кров зеленаву, не знає мовчати ні мовити. Позбуваючись мови, прибувають на силі слова.."

"Everyone who receives power involuntarily feels omnipotent…superior to all others who fantasize about freedom. But what do we know about the dependencies of those who are themselves omnipotent?"

"Until the last sentence of writing it is always uncertainty"

"In Ukraine, death has become an integral part of everyday life"

"What and how do we remember and what do we forget? What do we want to remember and forget? How does history become a legend and legend a myth? Sofia Andrukhovych reveals to the reader an interlace of stories about human destinies, which form a mosaic of collective Ukrainian memory. A very timely book for modern Ukraine. After all, the future belongs to those who are not afraid to look back and look in the mirror."

"I talk about the things that grandparents ran away from, the things that wouldn't have let them survive and become actual grandparents had they decided not to suffer, leave everything they loved behind—and flee."

"Democracy is not a gift but a prize that has to be won over and over again, and it is worth fighting for."

"Ось Господь. Він убитий лежить у труні. Воскресіння злетіло, здається, із графіка. Він був волонтером в останній найгіршій війні."

"Що змінилося, сестро? Куля повітряна стала свинцевою. Метафора – мертвою."

"...Marjana Savka’s poems ― lyrical, exuberant, but underwritten by a tough-minded skepticism... sum up this middle generation’s difficult and lasting achievement.”"

"Головне переселити чукчів в Араратську долину, а молдаван на Землю Франца-Йосифа, хоч природніше на ній почувалися б австрійці."

"Якби я був націоналістом, то відповів би тобі, — кажеш повільно й виразно, аж занадто повільно, занадто виразно. — Але який з мене націоналіст, коли я отут з тобою п'ю пиво?"

"До речі, наша солов'їна мова посідає друге у світі місце за милозвучністю."

"Бути п'яним у Москві — це все одно, що мати волосся досить поширеного кольору. Хіба можна докоряти людині за колір її волосся? Мабуть, ні."

"Ви ж знаєте, що в нас тепер вільне виявлення сатиричних думок. Як кажуть, демократія — прекрасна річ, але нічого гіршого людство вигадати не могло."

"Армія вже не здатна виконувати накази пращурів: вона симулює. Вона бридиться вбивати. Це вже не армія — це велике збіговисько педерастів і пацифістів, що, зрештою, одне й те ж."

"Ми навчимо їх перемагати у референдумах. Бо референдум — це Ідеальний спосіб маніпулювати людьми, залишаючи в них ілюзію, нібито вони самі вирішують свою долю."

"На чолі новоспечених, пардон, незалежних урядів виникнуть апробовані нами і нами ж призначені виконавці Хаос породжуватиме хаос. Там, де це неможливо, до влади прийдуть просто виб(…)ки. Або політичні проститутки, Володимире Іллічу."

"Це підкорення світу, це комунізм, це безсмертя мумій у мавзолеях. Це сяйво сонць і правителів. Це вежа, яку будують десять тисяч років. Це сила армій, це спалення відьом, це рух народів, постійний та об'єднавчий. Це велике злягання народів, це поглинання менших більшими, слабших сильнішими."

"Barefoot girl-child weeping at her grandma's door, her disquiet deep: аutumn's limping in. No beauty in a cold heart... the cock won't crow again. "Who are you sorry for, so?" "Everyone," she says."